Не талановитих дітей не буває

Талант – видатні вроджені якості, особливі природні здібності. Обдарований – теж, що і талановитий. Здібності – природна обдарованість, талановитість. Геній – вища творча здатність. Дослідниками психології і педагогіки вже не раз доведено, що чим людина молодше, тим вона універсальніше за своїми можливостями.

Маленька дитина, з одного боку, – «ще може все». Вона не розвинула одні сторони своєї психіки, одні групи здібностей за рахунок інших і не поставила собі кордону з власних своїх досягнень, як це буває з нами, дорослими. Зрозуміло, що в просторі і часі одного людського життя, ніхто не може «стати всім», але в сприятливих умовах багато дітей можуть успішно проявити себе в різних видах творчості.

Для дитячого віку характерна креативність (прагнення до творчості). Дитина живе своїми образами, коли, щось робить вдома, а зокрема в нашому дитячому садку створені всі умови для розвитку талановитих дітей. Для нас педагогів головне бачити в кожній дитині творця.

Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, бачити, відчувати, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосів птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння чути народжувалася музикальність – природою дана людині властивість.

Можна нерідко чути: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у неї зовсім немає музичного слуху. Досить поширена формула визначення причини відсутності здібностей сина чи дочки. Однак все насправді інакше.

Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря – письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.

Отже, кожен від природи музикальний. Оточуюче середовище ростить і живить особистість. Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це значний ефект у формуванні її музикальності.