Клятва вихователя здоров'я
Клянусь любить своїх дітей,
Їм своє серце віддавати,
Про силу духу піклуватись,
Здоров′я зберігати.

Прислів′я є у нас таке:
«В здоровім тілі – дух здоровий».
Тому для мене головне:
Щоб діти плавали в басейні,
Пили фіточаї смачні;
Зарядка, сауна і фізкультура.

Спіруліна і ревіт,
А ще – загартування, -
Ось все, що треба нам робить,
Аби уникнуть лікування.

Клянуся вчить своїх дітей
Любити Батьківщину,
Та поважать батьків своїх,
Служити Україні.

Учить дітей любить природу
Також, вважаю, необхідно.
Природа – дім наш, любим ми її,
Вона нас любить відповідно.

Клянусь давати всі знання,
Всебічно розвивать дитину,
Щоб самостійно йшла в життя,
Завжди була вона – Людина!

Автор – Жигаленко Н.П. вихователь СНВК №85
 Пошук
 Контакти
м. Полтава, 36002,
вул. Кагамлика, 31а
e-mail: p.shk.44@gmail.com
 Календар новин
«Січень.2022
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Архів новин

Особливості формування активного мовлення малюків

Плануючи мовленнєві заняття, слід пам’ятати, що дитина засвоює слова поступово. На першому рівні дитина розуміє слово, але не використовує його в мовленні – відбувається збагачення пасивного словника. На другому рівні дитина впізнає і називає предмет (дію, ознаку) лише у звичних умовах – слово переходить з пасивного словника до активного. На третьому рівні вона розуміє та правильно використовує слово в будь-яких доступних для її розуміння зв’язках і відношеннях – відбувається автоматизація використання слова в активному мовленні.

Тому у вересні – жовтні, плануючи мовленнєву роботу з дітьми, слід акцентувати увагу на збагаченні пасивного словника дітей. Тут напрочуд вдалою і доцільною формою спілкування з дитиною є забавлянка («Кую-кую чобіток, «Сорока – ворона» тощо). Саме забавлянка викликає в малюка відчуття фізичного комфорту, радості, активізує мовлення.

Далі вводиться така форма роботи, як розповідання казок, часто у формі театралізованих вистав (театр картинки, тіньовий театр, театр бі-ба-бо тощо). Здебільшого це коротенькі казочки з великою кількістю звуконаслідувань та повторів, які діти із задоволенням відтворюють. У ранньому віці психіка дитини налаштована на розвиток активного мовлення. У дитини виникає потреба багаторазово повторювати одні й ті самі слова. Отже, кожного разу малюк закріплює свої мовленнєві можливості й насолоджується ними.

Вихователям доцільно розучувати із дітьми багато народних ігор, у яких ігрові дії супроводжуються словами. Усе це викликає у дітей позитивні емоції, бажання гратися разом, спілкуватися рідною мовою.

Активізують мовлення дитини бесіди, дидактичні ігри, розглядання малюнків та дидактичних картин. Уже в січні-лютому діти уважно слухають, розуміють і запам’ятовують невеличкі віршики, казки, беруть участь у бесіді за картинкою та відповідають на запитання: «Хто це?», «ЩО це?», «Що робить?», «Який?» тощо.

Весь мовний матеріал потрібно подавати диференційовано. Звичайно, для вихователя важливо знати індивідуальні особливості та рівень розвитку мовлення кожної дитини. Тому чимало уваги необхідно приділяти індивідуальній роботі з дітьми у повсякденні, помічаючи та закріплюючи мовленнєве зростання, активізуючи мовлення малят.

Наприкінці навчального року діти знають і самостійно відтворюють багато віршиків, пісеньок-забавлянок, потішок, відповідають на запитання простими реченнями, знають і використовують в активному мовленні слова ввічливості: доброго ранку, до побачення, дякую тощо.

Умовний поділ слів, які засвоюють діти в ранньому віці:
  • Слова, що позначають назви предметів, дій з ними, їх властивостей, відносин з найближчого оточення;
  • Слова, що позначають узагальнюючі поняття;
  • Слова, що позначають назви предметів, дій, властивостей, відносин з далекого, але зрозумілого дітям оточення;
  • Слова, що позначають звуконаслідування та вигуки.
14 Грудень, 2021 09:19 / Переглянуто: 39
© 2022 Авторські права Початкова школа №44