Сказ

Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Відноситься до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з ранковим механізмом передачі інфекції, ураженням центральної нервової системи. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі. В Україні дане захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.

Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі, - в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах. Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - в 90-100%, лисиць - в 80-90%, собак і кішок - в 50%).

Сказ - ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі. У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.

Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною і вже в останні дні інкубаційного періоду - за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворим собаками становить 14%, лисицями - до 30%, вовками - 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).

У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший - 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з'являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.

Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.

Необхідно пам'ятати, що захворювання завжди закінчується смертю! Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації.

У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків. Для того, аби захистити себе і оточуючих від сказу, необхідно виконувати кілька правил:
- Необхідно дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов'язковому порядку приводити своїх улюбленців у ветеринарну лікарню за місцем проживання для проведення профілактичних щеплень проти сказу;
- У випадках змін в поведінці домашньої тварини, отримання ним ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов'язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з'ясування причини смерті тварини;
- Слід нагадати дитині про необхідність інформування дорослих у випадку навіть незначних ушкоджень, нанесених тваринами;
- Не слід підбирати в лісі, на вулиці диких і бездоглядних домашніх тварин, або знайти можливість у короткий термін показати його ветеринарному лікарю і прищепити від сказу;
- Не слід брати тварину «на літній сезон», а потім викинувши його, ви збільшуєте тим самим кількість бездоглядних тварин і підвищуєте ризик виникнення сказу в околицях;