Свята – форма розвитку здібностей дітей

Свято в житті дитини – це той радісний і барвистий острівок у плинному житті, до якого завжди прагнеш і який назавжди залишається з тобою.

Де свято – там і сміх, радість, позитивні емоції, щасливі хвилини, приємні хвилювання, здійснення бажань.

Такі події надовго запам’ятовуються дітям, пробуджують в дитячих сердечках добро і радість, любов і надію, бажання стати кращими.

Свята – це дійова форма розвитку естетичних здібностей дітей і розширення їх художнього світогляду.

Організовані веселі розваги засобами музичного мистецтва розважають молодших дошкільників, спрямовують старших дітей в творчій атмосфері до емоційно усвідомленого сприйняття мистецтва і життя, до активного виявлення кожної дитини у виконавстві, до розгортання змісту розваги спільними зусиллями.

Свята і розваги є особливою формою організації дитячої художньої діяльності в дошкільному навчальному закладі. Вони поєднують різні види мистецтва з метою найбільш емоційного впливу і ефективного вирішення завдань музично-естетичного розвитку.

Поєднуючи в собі різні види мистецтва, свята і розваги дуже впливають на почуття і свідомість дітей. Підготовка і проведення свят і розваг служать моральному вихованню дітей і вони об’єднуються спільними переживаннями, в них виховується дисциплінованість, культура поведінки. Розучуючи вірші, пісні, танці діти пізнають багато нового про Україну, природу, народні звичаї і т.д. Це розширює їх світогляд, розвиває пам’ять, мову, уяву, сприяє розумовому розвитку. Участь дітей в співах, іграх, таночках зміцнює і розвиває дитячий організм, поліпшує координацію рухів. Підготовка до свят і розваг здійснюється планомірно і систематично. Процес підготовки до свята, загальна радість на самому святі згуртовують дитячий колектив.

Радісний настрій, гарне оформлене приміщення, святкове вбрання, гості – все це надзвичайно впливає на емоції дітей.

Особливе місце в загальному святковому дійстві необхідно приділяти підготовчій роботі, яка включає вибір тематики, відпрацювання сценарію, підбір музичних творів, літературного сюжету, поезії для декламування, танців, хороводів, ігор, сюрпризних моментів.

Вибір програми – визначається основними художньо-педагогічними принципами. Святкові ранки є своєрідними підсумками певного періоду роботи з дітьми.

Програма святкового ранку складається в основному із програмового матеріалу, раніше засвоєного дітьми. Вона має бути змістовною, радісною, веселою; добре продуманою, репертуар повинен відповідати темі свята.

Крім програмованого матеріалу можна використовувати і додатковий матеріал, але він обов’язково має відповідати віку дітей.

У святах повинні брати участь всі діти без винятку, незалежно від їх здібностей. Справа дорослих - добирати кожній дитині такий матеріал для виступу, який вона могла би з успіхом і швидко оволодіти, щоб не почувати себе забутою на святі.

ранки не повинні стомлювати дошкільнят: їх тривалість від 15-20 хвилин у молодшому віці, до 30-40 хвилин – у страшому.

програмових вимог в дошкільних навчальних закладах відзначають з дітьми свята пов’язані із порами року: осені, зими, весни, літа, Мамине свято, випуск дітей до школи. У доступній формі відтворюються з дітьми культурно-побутові традиції святкування Різдва і Великодня.

Кожна пора року повинна знаходити своє відображення в художньому оформленні, репертуарі.

Найважливішою складовою частиною святкової програми є музика. Вона створює емоційний фон, зміну настроїв (святково-піднесений, радісно-веселий, ніжно-ліричний, жартівливо-гумористичний і т.д.). Діти співають пісні хором, ансамблем, дуетом, індивідуально, паралельно із танцем.

По різному звучить на святах художнє слово: індивідуальне читання віршів, участь у привітанні-перекличці, загадування і відгадування загадок, використовуються інсценівки, драматургія.

Поетичні твори сприяють мовленнєвому розвитку дошкільників, формуванню чуття художнього слова, орієнтують в цінностях української культури.

Читаючи вірші діти відчувають звуки, інтонацію, настрій, наголос, силу, всю мелодію мови, її контрасти і значення. Поетичне слово полонить душі дітей яскравими образами, викликає почуття прекрасного, естетичну насолоду.

Музично-ритмічні рухи, танці, хороводи сприяють виробленню стрункої постави, природної і, особливо, виробленої танцювальної координації, легкості і граціозності рухів. Музичні рухи викликають у дітей надзвичайно жваву зацікавленість. Вона проявляється в яскравій палітрі емоцій, в бажанні активно діяти, виражати почуття від сприйняття музики доступними засобами жестів, міміки, пластики свого тіла, в прагненні варіювати знайомі рухи, самостійно вигадувати нові ігрові і танцювальні рухи.

Цікаво організовувати танці за «показом ведучого», «вільні танці», в яких кожна дитина самостійно імпровізує. Використовують як загальні танці всією групою так і танці підгрупами: «хлопчачі» і «дівчачі» танці, індивідуальні, «танці-сюрпризи».

Обов’язково до святкової програми включаються ігри. Це найбільш природний, доступний і радісний вид діяльності дитини. Гра повинна відповідати змісту свята. Вони повинні бути цікаві не тільки учасникам, а й глядачам. Велике захоплення у дітей викликають ігри-схованки, ігри з елементами змагань. Дуже емоційно сприймаються дітьми зовсім нові ігри.

Актуально значимою проблемою є введення українського музичного фольклору в життя дитячих свят.

Фольклорний матеріал міцно пов’язаний з народними традиціями. Залучаючи дітей до участі у традиційних народних святах та звичаях, слід проводити певну підготовчу роботу, щоб діти засвоїли що означає та чи інша традиція, як вона відмічається в народній творчості, які має символи, атрибути, які предмети побуту використовуються при цьому, у яку пору року відмічається та яким чином пов’язана з народними прикметами та календарем. Особливу увагу слід приділяти українським народним казкам та творам Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, В. Верховинця, у яких згадуються народні свята та звичаї.

Все це у комплексі підвищує інтерес дітей до наступної події та наприкінці збагачує їх враженнями.

Спілкуючись з джерелами народної творчості діти відгадують характер свого народу, його кращі людяні риси: доброзичливість та гумор, працелюбність та бережливе відношення до плодів своєї праці, вміння відтворювати різноманітні традиційні обряди та щирість душі.

Особливо підкреслюється роль дорослих при проведенні фольклорних свят у дитячому садку. З радістю діти сприймають участь у них своїх батьків, сестер, братів, бабусь та дідусів. Участь у спільних виступах, драматизація сприяє виникненню особливої атмосфери дружнього спілкування дітей і дорослих, збагачує духовний світ не лише малюків, а й всіх, хто їх оточує.

В молодших групах обв’язково використовується матеріал добре знайомий дітям, вивчений попередньо на заняттях. Це допомагає малюкам в нових, незвичних умовах відчувати себе впевнено, невимушено. Живий інтерес у них викликають сюрпризні моменти, яскраві нові іграшки, предмети, персонажі лялькового театру, участь старших дітей.

В середній групі діти вже можуть проявляти індивідуальність у виступах, навіть показувати нескладні інсценівки, де необхідно спілкуватися з партнерами. У виступах діти цього віку теж самостійніше, проте їм потрібна підтримка дорослого, особливо, під час виконання пісенного репертуару.

Старші дошкільники уже беруть на себе ролі, які в попередніх групах виконували дорослі: вони можуть самостійно провести перекличку-привітання, виконувати пісні, танці, ігри, перешиковуватися; активно сприймати всі події, які відбуваються , приймати участь в створенні костюмів, атрибутів, декорацій.

Важливо, щоб підготовка до свята, проведення його і закріплення святкових вражень становили єдиний педагогічний процес. Необхідно, щоб свої враження від свята діти мали можливість відтворити в образотворчому мистецтві, самостійній художній діяльності, іграх. Все це у комплексі підвищує інтерес дітей до наступної події та наприкінці збагачує їх враженнями.

Спілкуючись з джерелами народної творчості діти відгадують характер свого народу, його кращі людяні риси: доброзичливість та гумор, працелюбність та бережливе відношення до плодів своєї праці, вміння відтворювати різноманітні традиційні обряди та щирість душі.

Особливо підкреслюється роль дорослих при проведенні фольклорних свят у дитячому садку. З радістю діти сприймають участь у них своїх батьків, сестер, братів, бабусь та дідусів. Участь у спільних виступах, драматизація сприяє виникненню особливої атмосфери дружнього спілкування дітей і дорослих, збагачує духовний світ не лише малюків, а й всіх, хто їх оточує.

В молодших групах обв’язково використовується матеріал добре знайомий дітям, вивчений попередньо на заняттях. Це допомагає малюкам в нових, незвичних умовах відчувати себе впевнено, невимушено. Живий інтерес у них викликають сюрпризні моменти, яскраві нові іграшки, предмети, персонажі лялькового театру, участь старших дітей.

В середній групі діти вже можуть проявляти індивідуальність у виступах, навіть показувати нескладні інсценівки, де необхідно спілкуватися з партнерами. У виступах діти цього віку теж самостійніше, проте їм потрібна підтримка дорослого, особливо, під час виконання пісенного репертуару.

Старші дошкільники уже беруть на себе ролі, які в попередніх групах виконували дорослі: вони можуть самостійно провести перекличку-привітання, виконувати пісні, танці, ігри, перешиковуватися; активно сприймати всі події, які відбуваються , приймати участь в створенні костюмів, атрибутів, декорацій.

Важливо, щоб підготовка до свята, проведення його і закріплення святкових вражень становили єдиний педагогічний процес. Необхідно, щоб свої враження від свята діти мали можливість відтворити в образотворчому мистецтві, самостійній художній діяльності, іграх.