Попередження порушень писемного мовлення

Дисграфія (порушення письма) у дітей найчастіше виникає через недостатній мовленнєвий розвиток. У більшості таких дітей порушена також пізнавальна діяльність: спостережливість, увага, пам'ять, мислення. Такі діти не можуть оволодіти звуко-буквенним аналізом і синтезом, встановити правильні зв'язки між звуками і буквами.

Особливі труднощі у таких дітей викликає розрізнення парних звуків за акустико-артикуляційною подібністю, за звучанням або ви¬мовою, за графічним зображенням. Внаслідок цього вони не можуть оволодіти процесом читання і письма без спеціальної допомоги.

У більшості дітей з порушенням читання і письма відмічалися відхилення від норми у пренатальному, натальному та постнатальному періодах, а саме:
• патологія вагітності і пологів (токсикоз вагітності, недоношеність, стрімкі пологи, акушерські ускладнення, асфіксія);
• патологічна спадковість (труднощі в навчанні батьків, дислексія (порушення читання — 25 %), психічні захворювання). 112

Нерідко до цього у постнатальному періоді додаються травми голо¬ви або низка соматичних та інфекційних захворювань. Порушення читання та письма стають супутніми в дітей з мінімальною мозковою дисфункцією, затримкою психічного розвитку, важкими порушеннями усного мовлення, порушенням слуху, зору, а також у розумово від¬сталих дітей. Отже, ці порушення є складовою частиною складних мовленнєвих та нервово-психічних порушень. З клінічної точки зору порушення читання та письма у дітей із збереженим інтелектом — це один із видів затримки психічного розвитку, який проявляється через надзвичайно низькі можливості засвоєння навичок читання і письма.

В. Бельтюков акцентує увагу на анатомо-фізіологічних особли¬востях дітей з дислексією і дисграфією і зазначає, що дитина непра¬вильно чує звуки, тому що слуховий аналізатор випереджає у розвитку мовленнєво-руховий, відчуваючи гальмівний вплив останнього. Надалі слуховий аналізатор звільняється від цього впливу, стимулюю¬чи пізніший розвиток і вдосконалення артикуляційних навичок. Отже, формування досконалого звукового мовлення залежить від ступеня сформованості фонетичного і кінестетичного сприймання та їх взаємодії в мовленнєвій практиці. Недорозвиненість фонетико- фонематичного усного мовлення призводить до специфічної несформованості процесів писемного мовлення. За сучасними уявленнями логопедії для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком харак¬терні порушення вимови та сприйняття мовлення. Істотною ознакою цього є незавершеність процесу формування сприйняття вимови та відтворення звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними чи акустичними ознаками (шиплячі та свистячі, дзвінкі та глухі, тверді та м'які). У дітей-логопатів цієї категорії відмічається несформованість багатьох психічних функцій: зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень, слухової і мовленнєвої диференціації звуків, порушення уваги, пам'яті, емоційно-вольової сфери. Це призводить до порушень окремих операцій письма і писемного мовлення взагалі. Писемне мовлення, на відміну від усного, формується лише в умовах цілеспрямованого навчання, тобто механізми писемного мовлення закладаються в період навчання грамоти і вдосконалюються під час подальшого навчання.

Оволодіння грамотою — складна розумова діяльність, що потребує певного ступеня зрілості багатьох психічних функцій дитини. Письмо — складна форма мовленнєвої діяльності, багаторівневий процес, в якому беруть участь різні аналізатори: мовленнєво-слуховий, мовленнєво-руховий, зоровий, загальноруховий, між якими наявний тісний зв'язок. Письмо тісно пов'язане з процесом усного мовлення і здійснюється тільки на основі достатньо високого рівня його розвитку.

У логопедичному дошкільному закладі протягом навчально - корекційного процесу діти проходять повний курс занять зі звуковимови, що допомагає попередити дисграфію та дислексію. За допомогою такого впливу малюки засвоюють знання з кожного звуку: артикуляцію (вимову), звучання, диференціацію (розрізнення) з іншими звуками (тверді й м'які, дзвінкі й глухі, шиплячі й свистячі). Формується зоровий аналізатор, пам'ять, увага, коли діти ознайомлюються з графічним зображенням літер, читанням, викладанням та друкуванням вивчених літер. Усі завдання, які пропонуються дітям на занятті, проходять в ігровій захоплюючій формі з урахуванням психологічних особливостей віку.