Облаштування куточка природи у різних вікових групах

Куточок природи у молодшій групі

Добираючи мешканців куточка природи у молодших групах, враховують передусім особливості сприйняття дітьми предметів (малюки виділяють яскраві ознаки і властивості), а також пізнавальні завдання. Малюки повинні навчитися впізнавати і називати 2-3 рослини, їхні основні частини (листя, стебло, квітка). Дітей другої молодшої групи залучають до догляду за рослинами: поливають водою, обтирають вологою ганчіркою крупні шкірясті листки рослин. Спостерігаючи за тваринами, малюк вчиться впізнавати їх за зовнішніми ознаками: частинами тіла, характеру руху, звуками тощо.

У куточок природи молодших груп розміщують рослини, що мають чітко виражені основні частини (стебло, листок) і яскраво та довго квітнуть. Це звичайна герань, фуксія, вічно квітуча бегонія, бальзамін. Приваблюють увагу дітей і рослини, що мають пістряве листя – аукуба, колеуси. Вчити дітей доглядати за рослинами зручно на араліях та фікусах. З цих видів для спостереження упродовж року вносять 3-4 рослини. Якесь з них має бути у двох екземплярах, щоб діти могли вчитися спостерігати за спільними та індивідуальними рисами рослин.

У другій молодшій групі у живий куточок ставлять акваріум з рибкою. Для малюків краще обрати рибку яскраво забарвлену, активну упродовж року. Це золота рибка, золотистий і сріблястий карась. Також у цій групі можна утримувати птахів. Бажано, щоб пташка мала яскраве пір’я, веселий характер, була невибаглива до їжі і співала у неволі. Тому варто спинитися на канарці. Утримувати ссавця в куточку живої природи молодшої групи не варто. Епізодично можна заносити клітку з кроликом, морською свинкою чи хом’ячком для короткого спостереження.

Куточок природи у середній групі

У середній групі у дітей формують вміння бачити різноманітність властивостей і якостей предметів і їхніх частин. Діти оволодівають складнішими прийомами порівняння, вчаться встановлювати відмінність і подібність предметів, узагальнювати предмети за тими чи іншими ознаками. Ускладнюються знання про рослини і тварин. Дитина п’ятого року вже помічає своєрідність зовнішнього вигляду тварин, будови, руху, способу харчування, встановлює залежність характеру руху від особливостей будови кінцівок.

У процесі догляду (разом з вихователем) за мешканцями куточка діти оволодівають нескладними вміннями: підтримувати рослину у чистоті, правильно поливати його, мити поїлки і годівнички для тварин, давати корм. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, помічають яскраві прояви у рості, розвитку рослини і тварини.

Розширення завдань вимагає поповнення куточка природи новими мешканцями. Кімнатні рослини повинні мати різну форму і розмір листя, оскільки діти оволодівають новими прийомами підтримки рослин у чистоті: поливають з дрібносітчатої лійки чи обприскують з пульверизаторів рослини з дрібними листками, обтирають вологим пензликом чи щіткою листя, що мають зазубрини, сухим пензликом – опушене листя. Діти навчаються встановлювати спосіб догляду для кожного виду листя.

До рослин живого куточка молодшої групи додають алое чи агаву, бегонію-рекс, аспарагус, духмяну герань. Одночасно у куточку природи можуть бути до 6-8 видів рослин. В акваріумі розміщують два види риб, що відрізняються за зовнішнім виглядом і характером: повільний ставковий карась і меткі рухливі верхоплавки або золоту рибку і в іншому акваріумі – рибку з місцевих водойм. У середній групі можна тримати і ссавців: морську свинку чи хом’ячка.

Куточок природи у старшій групі

У цей час основним змістом спостережень стають ріст і розвиток рослин і тварин, зміна їх за сезонами. Діти повинні знати, що рослини для свого росту потребують світло, вологу, тепло, добрива. До пізнавальних завдань зараховують знання про деякі способи вегетативного розмноження рослин, зокрема стеблевими пагонами. Це вимагає поповнення живого куточка новими рослинами: з різноманітними стеблами (виткими, повзучими і прямими), цибуляними тощо. Це можуть бути 2-3 види традесканцій, кімнатний виноград, фікус, алое, зигокактус, цикламен, примула, амариліс, клівія тощо. Вони мають різноманітні за формою і характером листя, стебла, квіти, у них різні потреби світла і вологи.

В акваріумах добре тримати теплолюбних живородних та ікрометних риб – гупі, меченосців, скалярій тощо. З птахів варто обрати канарок та хвилястих папужок. Зростання і розвиток пташенят, турбота про пташок – цінний матеріал для спостереження. А турбота про родину птахів – джерело добрих почуттів. У старшій групі можна розмістити і черепаху. Зазвичай ця тварина впадає у сплячку взимку. Якщо черепаха живе у куточку кілька років, то сплячки може і не бути, тоді в цей період черепаха стає в’ялою. Зрозуміти причину такого стану і створити відповідні умови для життя тварини. Різноманітним стає і добір ссавців. Окрім морської свинки та хом’ячка, можна розмістити їжака чи білку. Остання більшою мірою ніж інші ссавці у живому куточку, змінює свій образ життя за сезонами. Восени білка частіше ховає рештки їжі до «комірчини», взимку менш рухома, а двічі на рік – линяє.

Завдання вихователя у роботі з дітьми у живому куточку

Вихователь вчить дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин і рослин, знаходити спільне і відмінне, помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Розглядаючи кімнатні рослини, звертає увагу дітей на красу квітів і листків. Це сприяє формуванню у дітей почуття прекрасного. У процесі систематичного догляду за рослинами і тваринами вихователь формує у дітей певні трудові навики, вчить уважно ставитися до мешканців куточка, турбуватися про живих істот, зміцнюючи, таким чином, у дітей інтерес до природи, наполегливість у досягненні результату. Плануючи роботу, вихователю слід врахувати конкретні умови: рівень знань і вмінь дітей своєї групи, особливості природного середовища.

У молодших групах догляд за кімнатними рослинами малюкам ще недоступний: вихователь робить це сам, але обов’язково у присутності дітей, привертає їхню увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона всотується в землю. Можна запропонувати дітям допомогти вихователю: потримати лійку, налити в неї води, витерти широке листя ганчірочкою. У процесі роботи слід пояснити дітям, навіщо це робиться. Доглядаючи у присутності дітей за кімнатними рослинами, необхідно привертати увагу дітей до рослин куточка, все частіше і частіше спонукати їх до посильної допомоги і спостереження: пропонувати торкнутися міцного гладенького листя, понюхати, помилуватися квітами герані, фуксії, згадати, як називається рослина. Наприкінці зими діти саджають цибулю. Кожна дитина саджає свою цибулинку.

У середній групі діти більш самостійні. Вони набули певних знань і навичок по догляду за рослинами і тваринами. Тепер вони можуть під наглядом дорослого щоденно виконувати доручення: полити рослини, погодувати рибок, птахів, нарвати трави кролям. Завдання вихователя – сформувати у дітей інтерес і любов до природи, привчити турбуватися про тварин і рослин. Діти вже здатні витирати велике листя, поливати і обтирати рослини.

У старшій групі діти під контролем дорослого готують корм, миють годівнички, наповнюють водою поїлки і ванночки, насипають корм, чистять клітки з висувним дном. У зимовий час діти пророщують для птахів овес. Ці дії виконують чергові. Перш ніж призначити перших чергових, вихователь проводить бесіду, показуючи і розказуючи, у чому полягають обов’язки кожного чергового, знайомить із шафкою, де зберігаються знаряддя праці чергового, пояснює, що їх потрібно чистити після роботи.

Виконання обов’язків щодо догляду живого куточка слід неухильно дотримуватися. Також необхідно, щоб діти повідомляли вихователю про завершення роботи. Якщо виявиться якась помилка, дитина виправляє її. Наприкінці дня слід оцінювати роботу чергових.