Клятва вихователя здоров'я
Клянусь любить своїх дітей,
Їм своє серце віддавати,
Про силу духу піклуватись,
Здоров′я зберігати.

Прислів′я є у нас таке:
«В здоровім тілі – дух здоровий».
Тому для мене головне:
Щоб діти плавали в басейні,
Пили фіточаї смачні;
Зарядка, сауна і фізкультура.

Спіруліна і ревіт,
А ще – загартування, -
Ось все, що треба нам робить,
Аби уникнуть лікування.

Клянуся вчить своїх дітей
Любити Батьківщину,
Та поважать батьків своїх,
Служити Україні.

Учить дітей любить природу
Також, вважаю, необхідно.
Природа – дім наш, любим ми її,
Вона нас любить відповідно.

Клянусь давати всі знання,
Всебічно розвивать дитину,
Щоб самостійно йшла в життя,
Завжди була вона – Людина!

Автор – Жигаленко Н.П. вихователь СНВК №85
 Пошук
 Контакти
м. Полтава, 36002,
вул. Кагамлика, 35
тел. (0532) 59-39-86
тел. (0532) 59-35-22
 Календар новин
«Листопад.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Архів новин

Дитина на дачі у гармонії з природою

Настала літня пора, а це означає, що у вас з'явилась чудова можливість ознайомити малюка з новим невідомим йому світом, який відрізняється від вивченого „уздовж і поперек” простору квартири і дитячого майданчика. Щоб здійснити це знайомство, спробуйте провести літні місяці на дачі або в селі. І на початку осені ви побачите, як змінився, подорослішав і поздоровішав ваш „міський” малюк.

Що зустрічає вашого малюка на дачі? Природні перешкоди, які необхідно долати. Для багатьох дітей стежка від дому до хвіртки стає справжнім „тренажером”, тому що не має нічого спільного із звичним гладеньким паркетом. Пересування нерівною поверхнею землі потребує зовсім іншої координації рухів і відчуття рівноваги, а сходинки і бильця, пеньки і колоди в лісі успішно замінять собою гімнастичні снаряди.

Вам не потрібно придумувати розваги спеціально – повсякденне життя на природі і в заміському будинку висуне перед дитиною масу цікавих і корисних завдань і ломи голівок. Головне – дозволити малюкові самому долати труднощі, з якими йому доводиться зустрічатися. Проте, якщо малюк кличе вас, ви маєте підійти, щоб допомогти йому подолати перешкоду, але не робити це за нього. Дитині достатньо відчути вашу підтримку, обпертися на вашу руку – їй стане набагато спокійніше, оскільки у вашій руці вона впевнена набагато більше, ніж у власній.

Вода, калюжа, пісок...

Добре, якщо на дачі в малюка буде можливість гратися з водою і піском тоді, коли йому цього захочеться. Крім отриманого задоволення, це заняття допоможе дитині розслабитися, що особливо важливо для активних і енергійних дітей. Батькам (мамам, бабусям) потрібно спробувати забути про слово „брудно”. Адже бажання возитися „у грязюці” характерне для всіх дітей, причому вимаститися вона намагається з голови до ніг. Це дуже здорове прагнення, оскільки така метушня допомагає зняти напруження (малюк це підсвідомо відчуває) і, головне, формує здорове ставлення до свого тіла. Розмальовуючи себе грязюкою або фарбою і змиваючи їх, малюк краще пізнає своє тіло: як воно влаштоване, що йому (тілу) приємно, а що – ні. Крім того, такі ігри запобігають виникненню будь-яких комплексів, пов'язаних із власним тілом, роблять малюка вільнішим і вчать його того, що він є й інші люди його бачать.

Ваші побоювання стосовно того, що малюк може вирости брудну лею, даремні. Достатньо зробити дві речі. По-перше, поясніть дитині, що є ситуації, коли можна і замурзатися „по самісінькі вуха”, але частенько буває, що важливо залишатися чистим і ошатним, наприклад, коли потрібно йти в гості. По-друге, допоможіть дитині стати чистою, коли вона того захоче. Награвшись вдосталь вона із задоволенням одягне сухий одяг, який пахне чистотою.

Вогонь, високий тин

Відкритий вогонь викликає масу незручностей, оскільки дітям дуже хочеться пізнати цю стихію, а дорослі бояться, що це знайомство відбудеться. Вам не вдасться переконати малюка, що вогонь – це цікаво, якщо ви заборонятимете навіть наближатися до нього. Він усе одно познайомиться з ним, але вже без вашої участі.

І вам, і дитині буде спокійніше, якщо ви навчите її правил безпеки і способів гасіння вогню. Домовтеся з малюком, що гратися з вогнем він може у вашій присутності. Поясніть з висоти свого досвіду, що головна небезпека вогню – не в опіках (обпектися простіше біля плити), а в тому, що над ним дуже легко втратити контроль. Можете показати в безпечній обстановці, як миттєво спалахує і згоряє, наприклад, аркуш паперу. В усіх людей, у тому числі і в маленьких, є природний страх перед вогнем. Але вони на відміну від тварин, мають владу над ними. Опановуючи науку поводження з вогнем, малюк робить перший крок на шляху освоєння стихій навколишнього світу.

Чомусь усі діти час від часу намагаються вилізти кудись якомога вище. Кращий спосіб забезпечити собі спокійне(а малюкові цікаве) життя – навчити його техніки безпеки. Немає нічого поганого в тому, що ви порадите маленькому дереволазові ставити ноги на гілку якомога ближче до стовбура і не забувати про те, що колись доведеться спускатися... Якщо у вас є можливість – спробуйте разом піднятися на дах. Малюк почне більше вам довіряти, дізнавшись, що і в дорослих виникає бажання глянути на світ із незвичної висоти і побачити небо над самісінькою головою.

Якщо до ігор дійдуть руки

Запропонуйте малюкові пограти з м'ячем. Нехай вчиться кидати і котити м'ячем. Нехай вчиться кидати і котити м'яч, що зовсім непросто, але разом із вами цікаво, а значить, можливо. Будьте терплячі: навчитися бути із м'ячем „на ти” – процес дуже тривалий і складний.

Їздити на велосипеді звичайно вчаться так само, як говорити і ходити. І це значить, що має бути хтось, хто може цього навчити. Не думайте, що достатньо посадити малюка на велосипед і в нього одразу все вийде. Спочатку дитина навіть і не розуміє, що для того, аби велосипед поїхав, потрібно спочатку відіпхнутися, потім натиснути на педалі і при цьому ще міцно тримати кермо. Мета батьків – навчити малюка сідати на велосипед і злазити з нього, показати, як об'їжджати різні перешкоди (коріння дерев, пісок, калюжі) і гальмувати. Наберіться терпіння і пам'ятайте, що будь-яка фізична навичка формується стрибкоподібно: не виходить, не виходить, а якось уранці сів – і одразу поїхав!

Хлопчики і дівчатка

Саме опинившись на дачі, багато дівчаток починають шокувати батьків „хлоп'ячою” поведінкою. Тим часом у вмілому поводженні з іграшковими рушницями немає нічого такого, що загрожувало б жіночності, оскільки жіночність – це не сума зовнішніх проявів, а внутрішнє прийняття своєї статі, радість від відчуття того, що „я – дівчинка і майбутня жінка”. Батькам не варто загострювати на цьому увагу і кожне своє зауваження починати чи закінчувати словами: „Ти ж дівчинка!” Так ви ризикуєте „налякати” дівчинку, яка вирішить, що бути жінкою нудно і нецікаво.

Проте ви завжди можете навчити хлопчиків і дівчаток того, що їм варто вміти і знати. Різниця у заняттях чоловіків і жінок на природі виражена сильніше, тому що тут є багато роботи, яка потребує чоловічої сили. Звичайно, навчання відбуватиметься легше, якщо нічим не нагадуватиме трудову повинність, а буде цікавим, сприятиме отриманню задоволення й усвідомленню власного внеску в загальну справу.

Правила поведінки

Звичайно батьки вчать дітей того, що вміють самі. Спробуйте пригадати або дізнатися в старшого покоління правила цікавих ігор, які поки що „не канули в літу”, але ризикують це зробити через відсутність інтересу до них.

Навчаючи малюка чогось нового, створюйте безпечну обстановку. Так, на велосипеді простіше навчитися кататися на рівному майданчику, а плавати – там, де в будь-який момент можна дістати ногами дна. Після того, як малюк впав у кропиву, його буде важко знову посадити на велосипед, а раптова хвиля може надовго відбити бажання купатися.

Не примушуйте малюка робити те, до чого він ще не готовий. І, звичайно, не докоряйте, якщо він чогось боїться. Страх – нормальне людське почуття, і хвилювання перед чимось новим (велосипедом, великою гойдалкою) може виявитися дуже сильним. Дайте малюкові час впоратися зі своїми переживаннями, почекайте, поки бажання й інтерес візьмуть верх над природною обережністю.

Не примушуйте малюка до самостійності. Дитина сама відчує, що настав час відірватися від вашої руки. Разом з тим малюк повинен бути впевнений: коли вона йому знадобиться, він зможе одразу за неї схопитися. Самостійно вирішуючи, коли відпустити малюка, ви ризикуєте позбавити його підтримки, яка йому дуже потрібна. І тоді дитина більше буде зайнята перевіркою вашої надійності, ніж дослідженням і розвитком власних можливостей. Так що дозвольте малюкові самому вирішувати – скористатися вашою допомогою чи керуватися власними можливостями.

На жаль, доводиться погодитися з тим, що процес навчання неминуче супроводжується травмами. Діти на дачі залишаються наодинці з собою частіше, ніж у місті, і вони повинні твердо знати, як діяти, коли щось трапилося. Але навіть на ваших очах дитина може впасти, порізатися чи підвернути ногу. Запасіться спокоєм, знаннями і... аптечкою.

І найголовніше – не заважайте малюкові отримувати задоволення. Тепла пора, коли можна на вулицю виходити прямо з ліжка і босоніж, бігати по калюжах під дощем, на жаль, коротка. Задоволення від єднання з природою допомагає малюкові одержувати задоволення від навколишнього, від свого тіла і всіх тих радостей, що дає нам наше земне існування.
19 Липень, 2017 18:57 / Переглянуто: 324
© 2018 Авторські права СНВК №85 "Лебідка"                    Розробка та дизайн Сарафанюк Андрій