Планування роботи з розвитку мови

Без планування неможливо належним чином організувати навчально-виховний процес, зробити його цілеспрямованим, систематичним і послідовним.

На початку навчального року вихователі планують спостереження за розвитком дітей, проведення групових та індивідуальних бесід з тим, щоб виявити обсяг знань дітей, здобутих ними в попередніх групах, і набуті ними уміння.

Протягом року такий контроль може здійснюватися за допомогою підсумково-контрольних занять, які проводяться за квартал. При перевірці вивчається рівень розвитку різних сторін мови дітей: звукової культури, словникового складу, граматичної правильності, зв'язності мови. Звертається увага також на рівень активності дітей, на те, чи вміють вони слухати вихователя і правильно, чітко відповідати на запитання, відтворювати нові дії за зразком, а відомі – за заданими умовами. Виявлений рівень знань і умінь дітей є основою для дальшого планування роботи.

Основними видами планування роботи з розвитку мови є перспективний та календарний план.

Перспективний план складається на місяць чи квартал з метою упорядкувати роботу, рівномірно розподілити матеріал протягом певного часу. План має 2 частини :

• у першій визначають конкретні програмні виховні і навчальні завдання з розділів програми, передбачають зміст роботи, спрямованої на засвоєння всіх сторін мови;
• у другій – подаються методи навчання.

Перспективний план деталізується уточненням у календарному плані, який складається на один-два тижні чи кілька днів. У ньому конкретизується навчальна і виховна робота з розвитку мови, що проводиться вранці, на заняттях, під час прогулянок і в вечірню годину.

В дитячому садку проводяться такі види занять :

• з розвитку мови;
• ознайомлення дітей з явищами навколишнього життя;
• з художньої літератури;
• з грамоти.

Заняття з розвитку мови плануються двох типів – комплексні та тематичні.

Перші три заняття кожного місяця – комплексні, на четвертому тижні місяця планується тематичне заняття.

Комплексне складається з трьох частин, четверте присвячене одному з розділів мовної роботи: звукова культура, словник чи граматика. Враховуючи рівень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлення, словник чи граматику) ставити першою . В окремих випадках доцільно починати заняття з роботи над словником чи граматикою, а потім переходити до розділу зв'язного мовлення. Розділ звукової культури переважно є третьою частиною заняття. Розділ зв’язного мовлення входить до складу перших трьох занять і як самостійне заняття не планується. Розвиток зв'язного мовлення передбачається на заняттях з художнього читання, ознайомлення з явищами суспільного життя, навчання грамоти. На цих самих заняттях відповідно до теми вихователь здійснює завдання словникової роботи, виховує звукову культуру мовлення, формує знання з граматичної будови мови.

Програмовий зміст комплексних занять з розвитку мови складається з трьох розділів відповідно до структури заняття. У плані можна скорочено записувати: словник, граматика, зв'язне мовлення, звукова культура.

Наприклад (молодша група):
Розвиток мови.
Завдання:
1. Словник. Учити правильно називати предмети, які є в груповій кімнаті; збагатити словник дітей словами: групова кімната, іграшки, ігровий куточок, стіл, стілець, квіти, книжкова шафа, килим, акваріум, гратись.
2. Зв'язне мовлення. Учити відповідати на запитання, складати коротеньку розповідь про групову кімнату.
3. Звукова культура. Вправляти у вимові звука к, розвивати фонематичний слух; виховувати акуратність, бережливе ставлення до громадського майна.
Матеріал: Лялька Оксана, стілець; предметні картинки; квіти, книжка, акваріум, лялька, ведмедик, стіл, стілець, кімната, вікно, килим.
Хід заняття записують молоді вихователі, а ті, які мають тривалий педагогічний Стаж, можуть обмежитися лише коротким планом.

З розділу „Ознайомлення дітей з явищами навколишнього життя” планують такі види занять:

*спостереження;
* екскурсії-огляди;
* екскурсії за межі дитячого садка;
* розглядання предметів та бесіда про них;
* бесіда за репродукціями художніх картин;
* бесіди;
* читання творів пізнавального змісту;
* показ діафільмів за творами пізнавального змісту;
* прислів'я, приказки, загадки;
* дидактичні ігри та вправи;
* радіо слухання та телебачення.

Заняття з цього розділу носить комбінований характер, вони об'єднані однією темою, одне завдання виконується різними методами. В плані виховної роботи записується тема, провідний метод (назва заняття), матеріал.

Наприклад (старша група) :
Тема: Школа. Бесіда про школу.
Завдання: Систематизувати знання дітей про школу, клас. Дати поняття про те, що діти шести років йдуть до школи. В школі вчитель вчить дітей читати, писати. Діти вчаться в класі, сидять за партами. Виховувати інтерес до школи, бажання вчитися.
Словник: школа, клас, парта, вчитель, вчитися, учні, школярі, 1 вересня.
Матеріал: картина „Вчитель”, вірші: Н.Забіли „Мала школярка” (уривок), М. Стельмаха „Скоро я піду до школи”; запис пісні про школу.

З розділу „Художня література” плануються такі види занять:

* читання художніх оповідань морально-етичного та гумористичного змісту;
* розповідання казок;
* заучування віршів;
* розігрування потішок, ігри-драматизації;
* узагальнюючі бесіди про улюблені казки, книги, письменника;
* етичні бесіди;
* покази різних видів театрів, діафільмів.

У плані виховної роботи записується провідний метод навчання, завдання, матеріал.

Наприклад (старша група):
Читання казки В. Одоєвського „Мороз Іванович” .
Завдання: Учити дітей слухати казку, розуміти її зміст, виховувати любов до класичної літератури; ознайомити з автором твору; вчити знаходити засоби емоційної виразності твору, казкові елементи; пригадувати знайомі казки, зачини, кінцівки.
Матеріал: казка, ілюстрації, прислів'я про лінощі, працьовитість, уривки знайомих казок, портрет Одоєвського, епідіаскоп.

Процес оволодіння рідною мовою відбувається як під час занять, так і в повсякденному житті.

В різні періоди дня можна планувати таку роботу з дітьми:

Вранці:
- індивідуальна робота з виховання звукової культури та граматичної
- правильності мови;
- бесіди на близькі дітям теми;
- нетривалі спостереження;
- дидактичні ігри;
- словесні доручення;
- малорухливі ігри із співом та діалогом;
- розглядання ілюстрацій;
- настільно-друковані ігри.

На прогулянці:
- спостереження в суспільному житті;
- індивідуальна робота;
- дидактичні ігри;
- рухливі ігри зі співом і діалогом.

Після сну:
- показ різних видів театрів;
- концерти для дітей силами учнів музичної школи;
- художня самодіяльність співробітників дитячого садка;
- самодіяльні концерти дітей;
- веселі ігри-змагання;
- інсценований показ забавних іграшок;
- слухання улюблених казок, пісень;
- відзначення днів народження дітей;
- перегляд діафільмів;
- літературні ранки.

У вечірні години:
- спостереження в природі і суспільному житті;
- дидактичні, хороводні ігри;
- індивідуальна робота;
- загадування і відгадування загадок;
- розглядання ілюстрацій;
- настільно-друковані ігри;
- перегляд телевізійних передач.

З усіх перелічених видів роботи щодня планується 2-3 види .

Великого значення надається індивідуальній роботі з дітьми. Ця робота планується як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Індивідуальна робота на занятті планується на кінець його, а в повсякденному житті – на різний час (вранці, на прогулянці, ввечері).

В плані записується імена дітей, мету індивідуальної роботи та матеріал, потрібний для проведення („З Танею, Васею повпралятись у вимові звуку р, запропонувати їм скоромовку „На річці Роман спіймав руками рака. Рак ущипнув Романа за руку”).