Клятва вихователя здоров'я
Клянусь любить своїх дітей,
Їм своє серце віддавати,
Про силу духу піклуватись,
Здоров′я зберігати.

Прислів′я є у нас таке:
«В здоровім тілі – дух здоровий».
Тому для мене головне:
Щоб діти плавали в басейні,
Пили фіточаї смачні;
Зарядка, сауна і фізкультура.

Спіруліна і ревіт,
А ще – загартування, -
Ось все, що треба нам робить,
Аби уникнуть лікування.

Клянуся вчить своїх дітей
Любити Батьківщину,
Та поважать батьків своїх,
Служити Україні.

Учить дітей любить природу
Також, вважаю, необхідно.
Природа – дім наш, любим ми її,
Вона нас любить відповідно.

Клянусь давати всі знання,
Всебічно розвивать дитину,
Щоб самостійно йшла в життя,
Завжди була вона – Людина!

Автор – Жигаленко Н.П. вихователь СНВК №85
 Пошук
 Контакти
м. Полтава, 36002,
вул. Кагамлика, 35
тел. (0532) 59-39-86
тел. (0532) 59-35-22
 Календар новин
«Листопад.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Архів новин

Особливості корекції фонетичної сторони мовлення з урахуванням компенсаторних можливостей дитини

Як часто навколо себе ми чуємо неправильне мовлення. Навіть диктори телебачення, на жаль, мають безліч дефектів у вимові: сигматизми свистячих, шиплячих, горловий або проторний [р] і т. ін. Процент мовленнєвих порушень, зокрема дефективної звуковимови, щороку не зменшується, а зростає. З чим це пов’язано? Мабуть, з тим, що батьки недостатньо уважні до своїх дітей, не завжди чують вади у вимові звуків, приділяють мало часу мовленнєвому розвитку своїх малюків. На практиці саме моторні порушення у дитини найчастіше мають максимальний стаж дефектів мовлення.

Розглянемо вади, що зустрічаються досить часто: міжзубний і носовий сигматизми. Вони можуть бути наявними як при дислалії, так і при дизартрії. Визначимо етіологію названих вище сигматизмів, тому що тільки розуміння причин дає нам змогу кваліфікувати дефект та розробити найбільш оптимальну корекційну методику.

Міжзубний сигматизм виникає при парезі лицевого, VII пари черепно-мозкових нервів. Зрештою спостерігається парез кругового м’яза рота, рот у спокої привідкритий.

Нижня щелепа відвисає через слабкість м’язів. Причиною є парез трійчастого нерва, адже V пара черепно-мозкових нервів забезпечує інервацію жувальної мускулатури та м’язів, що утримують нижню щелепу у зімкненому стані. Через парез під’язикового, XII пари черепномозкових нервів рухи кінчика язика недиференційовані, змазані, язиr виходить за межі рота.

Корекційну роботу краще будувати, зважаючи на неврологічні основи дефекту. Так, наприклад, для зміцнення кругового м’яза рота корисно виконувати такі вправи, як «посмішка-рупор», «хоботок», малювання в повітрі паличкою чи олівцем, затиснутим між губами, утримування носової хустинки губами, збирання губами ягід тощо. За потреби, вводять елементи масажу: розминання губів, їх пощипування, поплескування, вібрація.

Для зміцнення м’язів нижньої щелепи в ігровій формі пропонують різноманітні вправи на відкривання та закривання рота. Корисними є вправи на імітацію жування, відкривання рота з опором, підставивши зовнішню сторону руки або кулак під підборіддя, висовування нижньої щелепи вперед і т. ін. М’язи нижньої щелепи і круговий м’яз рота необхідно зміцнити настільки, щоб рот у спокої був закритим. Для вироблення диференційованих рухів кінчика язика пропонують масаж; легке його покусування; вправ«гойдалка», «почистимо нижні зубки», «кішка сердиться», «гірка», «котушка».

Відпрацювання цих вправ підготує необхідний для свистячих артикуляційний уклад: губи в усмішці, зуби — «парканчиком», кінчик язика опущений за нижні різці до альвеол, посередині язичка утворюється канавка, по якій холодний, цілеспрямований повітряний потік спрямовано вниз та він виходить крізь рот.

При автоматизації свистячих звуків у складах спочатку автоматизовують склади, що передбачають найменші енергетичні затрати при переході від однієї артикулеми до іншої. Спочатку відпрацьовуємо склади і слова на -са, -си, -се і тільки після цього переходимо до лабіалізованих голосних (-со, -су).

При міжзубному сигматизмі свистячі легше автоматизуються та швидше вводяться в мовлення у зворотних складах, потім у словах на зразок: нас, пес, вус або при збігу приголосних: стук, скат, звук, знак та ін.

При міжзубному сигматизмі шиплячих, крім вправ, спрямованих на зміцнення кругового м’яза рота, м’язів нижньої щелепи, необхідні вправи для язика. Так, під час правильної вимови шиплячих язик повинен знаходитися за верхніми зубами «чашечкою», бокові краї притиснуті до верхніх корінних зубів. Для відпрацювання широкого розпластаного язика ефективне його поплескування губами («неслухняний язичок»). Для зміцнення бокових м’язів язика пропонують «пекти пиріжки з повидлом», «млинці з варенням». Вправи ідентичні, але «пиріжки печуть» з механічною допомогою (двома пальцями). Широко розпластаний язик лежить на нижній губі, з допомогою великого та вказівного пальців з’єднуємо бокові краї в «пиріжок». «Млинці з варенням» «смажимо» без допомоги пальців. Після зміцнення бокових країв язика відпрацьовуємо верхній підйом, використовуючи вправи: «маляр», «чашечка», «смачне варення», «саночки», «гойдалка».

Попередня робота допомагає відпрацювати необхідний для шиплячих фонем артикуляційний уклад язика. Витягнувши губи в рупор та спрямувавши повітряний потік крізь рот, отримуємо шиплячі. Спосіб постановки шиплячих залежатиме від резервних можливостей кожної дитини окремо.

Цікавою є методика коригування носового сигматизма. Його неврологічною основою є парез язико-глоткового, IX пари черепно-мозкових нервів. У результаті парезу затруднене утворення якісного піднебінно-глоткового затвора, через що спостерігається витік повітря крізь ніс. Голос набуває гугнявого відтінку. Для подолання цього дефекту необхідно дібрати вправи, що активізують м’яке піднебіння, зміцнюють м’язи задньої стінки горла. Найефективнішими є такі вправи, як «сухе заковтування», «ковтання їжі маленькими дозами», «позіхання», «покашлювання», «співання мелодій знайомих пісень на голосні [а-а-а]». Чудовим масажером для м’якого піднебіння є полоскання «важкою» рідиною: киселем, соком із м’якоттю.

Таким чином, при носовому сигматизмі комплекс вправ, у першу чергу, повинен бути спрямований на формування якісного піднебінно-глоткового затвора.
11 Січень, 2017 17:17 / Переглянуто: 305
© 2018 Авторські права СНВК №85 "Лебідка"                    Розробка та дизайн Сарафанюк Андрій