Мовленнєві заняття в системі сучасної дошкільної освіти

Консультація для вихователів
Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.

Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників
Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко-ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:
лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви¬разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порівняння);
фонетичну(правильна звуковимова, розвинений фонематичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
граматичну(практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви¬ди розповідей, переказувати).
Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ¬них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен¬ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова¬тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті. На заняттях з мовленнєвим пріоритетом діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко¬лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді¬яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу¬вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо¬ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван¬ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.

Види занять з мовленнєвого спілкування
Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.
Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць.Цей вид заняття поєднує завдання що¬найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль¬тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан¬нє є обов'язковою складовою такого заняття.
Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп¬лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.

Планування занять з мовленнєвим пріоритетом
Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про-тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє¬вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття.
Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі¬сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор¬муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов¬никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл¬кування і в наступних кварталах. Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо-бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про-водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама¬тиці. Тож спеціальне заняття з форму¬вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од¬ному з кварталів двічі.
Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розви¬тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в середині чи в кінці заняття - це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під-готовки дітей.
Програмовий зміст спеціального за¬няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов¬лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти¬востями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо, тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо¬нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере¬дній досвід дітей.