Здоровий випускник дитсадка – успішний школярик

Охорона і зміцнення малят – один з найважливіших аспектів забезпечення сприятливої підготовки дитини до школи.

Адже для напруженої розумової діяльності молодшому школяреві необхідний значний запас життєвих сил, воля і прагнення до знань, які набуваються в дошкільні роки. Який життєвий фундамент ми закладаємо в цей вирішальний період? Чи готові наші випускники до збільшення навантажень? І що маємо змінити в організації життя дітей? Над цими питаннями пропонуємо поміркувати і педагогам і батькам дошкільнят.

Важливе завдання дошкільного закладу – збереження фізичного і психічного здоров’я кожного вихованця, забезпечення готовності випускників до шкільного навчання, яке вимагає зміни ритму життя і значно більшого, ніж у довкіллі, напруження усіх сил дитини.

На жаль, чим старші діти, тим менше дорослі дбають про їхнє здоров’я і тим більше переймаються їхньою розумовою підготовкою. Вони забувають, що успішність майбутнього навчання залежить насамперед від фізичної загартованості, витривалості й працездатності малого школяра. Дитині під час важко зосереджуватися на завданнях, і вимоги вчителя виявляються непосильними. Це призводить до нових стресів і погіршення стану здоров’я.

Чи здорові випускники дитсадка?
На жаль, сьогодні лише 2-5% випускників дошкільних закладів можуть бути визнані здоровими, 53- 68% мають різні функціональні відхилення, 30-42% - хронічні захворювання.

Причини порушень здоров’я.
Показники фізичного розвитку старших дошкільнят невтішні: у 63% спостерігається порушення постави, у 40% - плоскостопість.

Причину бачимо в тому, що в дитсадках старші вихованці невиправдано довго займаються статичною діяльністю, дуже низький рівень рухової активності дітей.

Поза межами дошкільних закладів у дітей також переважають статичні види діяльності: майже 45% малят кілька разів на тиждень додатково займаються у гуртках («розвивалки», малювання), 65% дітей проводять до 2-х годин на день перед телевізором або за комп’ютером.

На жаль 36% сучасних дошкільнят не хочуть займатися фізкультурою, яка допомагає зрости витривалими, зміцнює опорно-руховий апарат. Як наслідок – ризик розвитку втоми у 5,1 раза вищий від задовільного.

Виявлено, що найбільше порушень постави (95%) мають дошкільнята з недостатньою масою тіла. У них ризик появи таких порушень в 1,6 раза вищий, ніж у дітей з гармонійним фізичним розвитком. Тому для худорлявих малюків украй важливим є зміцнення м’язового корсета.

Висновок однозначний: педагогам і батькам слід активно залучати дітей до фізичної діяльності й не нехтувати вправами на розвиток дрібної моторики.

Інтегральним показником, який охоплює функціональний стан серцево-судинної, дихальної, м’язової систем організму, а також фізичний розвиток дітей, є рівень їхнього соматичного здоров’я. На жаль, більшість старших дошкільнят мають низький рівень соматичного здоров’я, що підтверджує недосконалість функціонування у них різних систем організму. А це набагато важливіші показники готовності до школи, ніж спеціальні знання і вміння читати, до чого сучасні батьки прагнуть найбільше.

Готовність до навчання в школі.

Готовність до школи визначається як рівень морфо функціонального та психічного розвитку організму дитини, за якого вимоги систематичного навчання не будуть надмірними, не призведуть до порушень здоров’я.

На жаль, сьогодні 49% шестирічних та 13% семирічних учнів перших класів функціонально не готові до навчання в школі.

Достатній рівень мотиваційної готовності за три місяці до початку навчання мають лише 62% дітей, достатній розвиток дрібної моторики – 22%.

Другим інтегральним показником готовності дитини до школи після соматичного здоров’я є розумова працездатність та її динаміка під час навчання. На початку навчального тижня кількість дітей із середнім та високим рівнем розумової працездатності перед навчальними заняттями складає 16%, а після занять – 20%, наприкінці тижня – 53% та 24% відповідно. Тож педагоги мають подбати про оптимальне чергування різних форм діяльності дітей, надавати вихованцям час на нерегламентовану самостійну діяльність (ігри, спостереження в природі, творчі заняття), враховувати їхні індивідуальні особливості, визначаючи інтелектуальне та фізичне навантаження.

Гігієнічні рекомендації щодо забезпечення профілактично – оздоровчої спрямованості освітнього процессу.

Дотримуватися оптимального для дошкільнят режиму дня(чергування різних видів діяльності, тривалі прогулянки, чіткий режим харчування, обов’язків денний сон, вдосталь часу на самостійну діяльність тощо);

Формувати у дітей культурно-гігієнічні навички під час режимних моментів;

Забезпечувати оптимальну рухову діяльність, що дозволяє фізіологічні та біологічні потреби дитини у русі.

Оптимізувати освітній процес. Зміст навчально-виховної діяльності, її тривалість і емоційна насиченість, використання наочності й технічних засобів мають відповідати віковим особливостям дітей, стану їхнього здоров’я та самопочуттю.

Постійно стежити за показниками захворюваності дітей, рівнем досягнутого фізичного та психічного розвитку, функціонального стану організму і відповідно коригувати освітній процес.

Забезпечити збалансоване харчування відповідно до віку дітей та характеру їхньої діяльності.

Організувати систематичне виконання дітьми спеціальних фізичних вправ для профілактики порушень у функціонуванні опорно - рухового апарату.